1. Словник української мови в 11 томах

присмиряти

ПРИСМИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСМИРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех. Заспокоювати, вгамовувати кого-небудь.

[Олімпіада:] Піди ти та присмири отого невігласа Якова. З якої це причини він задумав святим хлібом у твар жбурляти? (Кроп., III, 1959, 321);

Розкукурікався співун, І стали інші дорікати, Щоб присмирив його тіпун… (Гл., Вибр., 1951, 195);

Євген Панасович, дякуючи несподіваному втручанню Насті, ..зумів їх [жінок] присмирити своїм словом (Речм., Весн. грози, 1961, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присмиряти — присмиря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. присмиряти — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  3. присмиряти — -яю, -яєш, недок., присмирити, -рю, -риш, док., перех. Заспокоювати, вгамовувати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. присмиряти — ПРИСМИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСМИРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого. Заспокоювати, угамовувати кого-небудь. [Олімпіада:] Піди ти та присмири отого невігласа Якова. З якої це причини він задумав святим хлібом у твар жбурляти? (М. Словник української мови у 20 томах
  5. присмиряти — Присмиря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. присмири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмирять, усмирить. Гайдамак як присмирили були, пани вже верх взяли. Драг. 210. Словник української мови Грінченка