1. Словник української мови в 11 томах

присохлий

ПРИСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до присо́хнути.

Присохле на чагарниках вогке листя глухо й м’яко шелестіло (Сміл., Зустрічі, 1936, 157);

— Та-ак… — бурмоче Гутман, старанно вишкрябуючи шматки присохлої до підлоги глини. Потім він ллє воду й бере в руки швабру (Кол., На фронті.., 1959, 43);

На столі перед економом лежить стосик паперів, пачка і стовпчики грошей та нагайка з налиплим волоссям і краплинами присохлої грязюки (Стельмах, І, 1962, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присохлий — присо́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. присохлий — [приесохлией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. присохлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до присохнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. присохлий — ПРИСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до присо́хнути. Присохле на чагарниках вогке листя глухо й м'яко шелестіло (Л. Смілянський); – Та-ак... – бурмоче Гутман, старанно вишкрябуючи шматки присохлої до підлоги глини. Потім він ллє воду й бере в руки швабру (П. Словник української мови у 20 томах