приставний
ПРИСТАВНИ́Й, а́, е́.
1. Який приставляють до чого-небудь.
Бурчак допитливо позирає то на Зою, що притулилась на приставному стільці в колі.. молоді, то на Олену Мурову, яка замріялась у переднім ряді (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 282);
Троє [голів колгоспів] примостилося на дивані, що стояв в найдальшому кутку кабінету, і лише двоє сіло біля довгого приставного столу (Ряб., Жайворонки, 1957, 24);
Навчились [слов’яни] робити облогу і здобувати фортеці, застосовувати при облозі міст стінопробивні тарани, каменеметальні машини, приставні драбини (Іст. СРСР, І, 1957, 27).
2. Який пришивається, прикріплюється і т. ін. До чого-небудь.
— Надпороти підкладку приставного коміра, і на бортовці зеленою ниткою нашито цифру двадцять п’ять… (Кучер, Прощай.., 1957, 216).
3. лінгв. Те саме, що епентети́чний.
Приставний звук.
◊ Приставни́й крок — ходіння, при якому одна нога приставляється до другої після кожного кроку.
Приставний крок — це виставляння ноги в будь-якому напрямі з наступним приставлянням до неї другої ноги в основну стойку (Худ. гімн., 1958, 124).
Значення в інших словниках
- приставний — приставни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- приставний — -а, -е. 1》 Якого приставляють до чого-небудь. Приставний стілець. 2》 Який пришивається, прикріплюється і т. ін. до чого-небудь. 3》 лінгв. Те саме, що епентетичний. Приставний звук. Приставний крок — ходіння, при якому одна нога приставляється до іншої після кожного кроку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приставний — ПРИСТАВНИ́Й, а́, е́. 1. Який приставляють до чого-небудь. Бурчак допитливо позирає то на Зою, що притулилась на приставному стільці в колі .. молоді, то на Олену Мурову, яка замріялась у переднім ряді (В. Словник української мови у 20 томах