1. Словник української мови в 11 томах

пристигати

ПРИСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТИ́ГНУТИ і ПРИСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. присти́гнув, нула, ло і присти́г, ла, ло; док., розм.

1. неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим.

Як стали пристигати дині, помічає він, що оце вдень лежала така гарна динька, а на ранок устане: сама шкаралущина! (Укр.. казки, 1951, 260);

Гогодзи [брусниці] вже пристигають — один бік білий, а другий червоний (Хотк., II, 1966, 315);

«Калино-малино, чого в лузі стоїш, Чом не процвітаєш?..» «…Процвіту біленько — всі люди узнають, Пристигну червона — зверху обламають» (Укр. нар. пісні; 1, 1964, 488);

Чоловік у землі копається, ..аби те зерно зійшло, пристигло; а потому поки ще збереш, змолотиш! (Кобр., Вибр., 1954, 46);

*Образно. [Кукса:] А вже, звісно, коли це зіллє [зілля (дівчата)] пристигло, то швидше випихай його з двору, бо як перестигне, то ніхто й не поквапиться… (Кроп., І, 1958, 176).

2. перех. Те саме, що настига́ти 1, 5.

Де ти, друже, де ти: Середи [серед] нетяг Ніч тебе пристигла.. ? (Граб., І, 1959, 218);

Як тільки Примаков дізнавався про біду, що пристигала навіть малознайомого йому однополчанина, він одразу йшов йому на виручку (Вітч., 8, 1967, 123).

3. тільки док., неперех. Наступити, настати, відбутися (про час, подію і т. ін.).

Свашечка зрозуміла, що пристиг час рішучого бою. Як люта фурія, вихопилася вона з хати і.. метнулася по всіх повітках невістки шукати (Л. Янов., І, 1959, 391);

Спека страшна пристигла (Барв., Опов.., 1902, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристигати — пристига́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пристигати — -аю, -аєш, недок., пристигнути і пристигти, -гну, -гнеш; мин. ч. пристигнув, -нула, -нуло і пристиг, -ла, -ло; док., розм. 1》 неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. 2》 перех. Те саме, що настигати 1), 5). 3》 тільки док., неперех. Наступити, настати, відбутися (про час, подію і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристигати — ПРИСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТИ́ГНУТИ, ПРИСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. присти́гнув, нула, ло і присти́г, ла, ло; док., розм. 1. Починати достигати; ставати майже стиглим. Словник української мови у 20 томах
  4. пристигати — I. НАСТИ́ГНУТИ (НАСТИ́ГТИ) (прийти, прибути вчасно, у потрібний момент), НАСПІ́ТИ розм., ПРИСПІ́ТИ розм., ПІДОСПІ́ТИ розм., ПРИСТИ́ГНУТИ (ПРИСТИ́ГТИ) розм., СПОСТИ́ГНУТИ (СПОСТИ́ГТИ) розм. — Недок.: настига́ти, наспіва́ти, пристига́ти. Другого дня.. Словник синонімів української мови
  5. пристигати — Пристига́ти, -га́ю, -га́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)