1. Словник української мови в 11 томах

пристиджений

ПРИСТИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пристиди́ти.

Пристиджені його вельможі На йолопів були погожі, Ніхто з уст пари не пустив (Котл., І, 1952, 186);

— От їм теж, мабуть, цікаво, а не питають, поки сам не скажу. — Ладно, — образився пристиджений гімназист. — Гадаєш, так уже й цікаво, що ти там надумав (Панч, Гарні хлопці, 1959, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристиджений — присти́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пристиджений — див. засоромшений Словник синонімів Вусика
  3. пристиджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до пристидити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пристиджений — ПРИСТИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до пристиди́ти. Пристиджені його вельможі На йолопів були погожі, Ніхто з уст пари не пустив (І. Котляревський); – От їм теж, мабуть, цікаво, а не питають, поки сам не скажу. Словник української мови у 20 томах