пристосовувати

ПРИСТОСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Робити що-небудь придатним для використання з певною метою, в певних умовах.

Замість башти на ньому [танку] ребриста здіймається щось схоже на кран… Це хтось хитромудрий, пристосовуючи танк до мирного життя, ..скинув з нього башту і натомість встановив звичайний робочий кран (Гончар, Тронка, 1963, 184);

Бронко застає Олексу коло дверей. Схопившись за штахети хвіртки, яку старий Завадка пристосував для того, щоб кури не забігали до сіней, Олекса важко дихав (Вільде, Сестри.., 1958, 89);

Практика показала, що пристосувати для збирання гороху наявні комбайни дуже важко (Зерн. боб. культ., 1956, 40);

Для друкування Гутенберг пристосував спеціальний ручний верстат, який давав змогу за допомогою гвинта рівномірно притискувати папір до набору (Іст. середніх віків, 1955, 144);

// під що. Переробляти, переобладнувати що-небудь, перетворюючи в щось інше.

Один із старих корівників пристосовуємо під телятник (Колг. Укр., 9, 1956, 26);

Перш за все спальню пристосували під вітальню модного типу (Вільде, Повнол. діти, 1960, 15);

// Приробляти що-небудь до чогось.

Їй спало на думку пристосувати до станка невеличкий прилад, який полегшив би роботу (Донч., Дочка, 1950, 166);

// Виробляючи у когось, чогось потрібні особливості, риси і т. ін., робити відповідним певним умовам, потребам тощо.

Значення нервової системи полягає в тому, що вона регулює і погоджує роботу всіх органів, пристосовує їх до умов середовища, які постійно змінюються (Анат. і фізіол. люд., 1957, 158);

Людина, на відміну від тварин, дедалі більше пристосовує природу до своїх потреб, а не свій організм до природного середовища (Рад. літ-во, 5, 1965, 44);

// Приводити щось у відповідність із чим-небудь.

Хома йшов, пристосовуючи свої кроки до кроків супутника (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 432);

Казимир узяв мене під руку, і ми пристосували до єдиного ритму свій крок (Вільде, Пов. і опов., 1949, 57);

// розм. Використовувати кого-небудь на якійсь роботі, примушувати чим-небудь займатися.

Я.. став правим крайнім заводської футбольної команди. Робили спроби пристосувати мене спеціально для бігу, та я виявився бездарою (Ю. Янов., II, 1954, 18);

// перен. Змінювати що-небудь залежно від обставин, потреб, завдань і т. ін., використовуючи з певною метою; застосовувати що-небудь для обгрунтування або виправдання своїх дій, поведінки і т. ін.

… ми повинні зумі ти пристосовувати свою тактику і свої найближчі завдання до особливостей кожної даної ситуації (Ленін, 31, 1973, 43);

Папа Іоанн XXIII, з метою власного збагачення, фальшував християнську релігію, витлумачував її і пристосовував відповідно до своїх потреб. Він був неперевершеним гендлярем на церковній ниві (Мельн., Папи.., 1960, 39);

Скільки б шляхта не говорила про демократизм, про братство і рівність, про «злоту вольность» і незалежність — всі ці чудові принципи.. вона пристосувала виключно до себе (Тулуб, Людолови, І, 1957, 24).

2. розм. Прилаштовувати, поміщати що-небудь десь.

Тепер він не барився. Розвів ватру, збігав до Дніпра, помив у казанку пшоно, набрав води, пристосував біля вогнища триногу, повісив казанок (Збан., Курил. о-ви, 1963, 56);

Тарантас був місткий. Два чемодани Долгова стали позаду кузова, саквояж — на передній лавочці, поруч з клунком Шевченка, а Шевченків чемодан ямщик пристосував у себе в ногах, і тарантас рушив (Тулуб, В степу.., 1964, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристосовувати — пристосо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пристосовувати — ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДЖУВАТИ, ПРИПАСОВУВАТИ, г. достосовувати. Словник синонімів Караванського
  3. пристосовувати — -ую, -уєш, недок., пристосувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Робити що-небудь придатним для використання з певною метою, в певних умовах. || під що. Переробляти, переобладнувати що-небудь, перетворюючи в щось інше. || Приробляти що-небудь до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пристосовувати — ПРИСТОСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Робити що-небудь придатним для використання з певною метою, в певних умовах. Замість башти на ньому [танку] ребристо здіймається щось схоже на кран... Словник української мови у 20 томах
  5. пристосовувати — ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ПРИМІЩА́ТИ (ПРИМІ́ЩУВАТИ), ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ) діал. Словник синонімів української мови