1. Словник української мови в 11 томах

пристрочити

ПРИСТРОЧИ́ТИ див. пристро́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристрочити — пристрочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пристрочити — див. пристрочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристрочити — ПРИСТРОЧИ́ТИ див. пристро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. пристрочити — ПРИШИВА́ТИ (шиючи, прикріплювати щось до чого-небудь), ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, НАДСТАВЛЯ́ТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИСТРО́ЧУВАТИ (на швацькій машинці); ШТУКУВА́ТИ (звич. збільшуючи, подовжуючи); ПРИШТУКО́ВУВАТИ перев. спец. Словник синонімів української мови