1. Словник української мови в 11 томах

приструнник

ПРИСТРУ́ННИК, а, ч. Дерев’яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач.

Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи та протерши пальцем голосник од пилу і перевіривши, чи не одстали приструнник та кобилка, повів [кобзар] по всіх дванадцяти струнах зразу (Бурл., О. Вересай, 1959, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приструнник — пристру́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. приструнник — -а, ч. Дерев'яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приструнник — ПРИСТРУ́ННИК, а, ч. Дерев'яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи та протерши пальцем голосник од пилу і перевіривши... Словник української мови у 20 томах
  4. приструнник — Приструнник, -ка м. Въ струнномъ инструментѣ: мѣсто, гдѣ прикрѣплены и начинаются струны. КС. 1882. VIII. 282. Словник української мови Грінченка