приступний

ПРИСТУ́ПНИЙ, а, е.

1. Який підходить багатьом, усім; доступний.

Трохим Паливода, не поспішаючи, злазить з брички. На ньому піджак, куплений ще в Харкові.. за приступну ціну (Шиян, Гроза.., 1956, 506);

З спортивних ігор їм [жінкам] найбільш приступний волейбол (Фіз. вихов.., 1954, 53);

// Який відповідає чиїм-небудь силам, здібностям, можливостям.

[Валент:] Я пробував усі мені приступні шляхи до слави. Вірші, проза, драма, науки — все те зрадило (Л. Укр., III, 1952, 291);

— Всяка операція повинна бути масовою, приступною всім лікарям (Смолич, День.., 1950, 263);

// До якого відкрито доступ комусь.

— Вчити треба всіх загалом, чи міщан, чи мужиків, бо просвіта повинна бути загальна й для всіх приступна (Н.-Лев., І, 1956, 627);

Чиж пробував ознайомитися з приступними для оборонців матеріалами (Сміл., Сад, 1952, 209).

2. Легкий для розуміння; дохідливий.

Перша книжка для читання [«Читанка»] ..повинна містити в собі приступний для дітей пізнавальний морально-громадський і естетично-виховний матеріал (Рильський, Веч. розмови, 1964, 96);

Ідеї і образи, закладені в музично-пісенному фольклорі, допомагають композиторові наблизити свій твір до масового слухача, створити його популярним і приступним до сприйняття (Мист., 6, 1955, 11);

Вчені багатьох країн давно приступили до складання історико-етнографічних атласів. Це особливий вид наукового дослідження, який у найбільш приступній формі (засобами картографування) дає змогу підсумувати й узагальнити досягнення етнографічної науки (Нар. тв. та етн., 1, 1967, 13).

3. До якого або яким можна пройти без перешкод.

Кругом були зовсім не приступні, величезним камінням завалені дебрі (Фр., І, 1955, 366);

Він упевнено прямує вгору, хутко відшукуючи найприступніший шлях, де не треба видиратися на круті уступи й кам’яні бар’єри (Донч., II, 1956, 276).

4. До якого можна легко доступитися; уважний до інших; не зарозумілий, не гордовитий.

Дивувалися [сусіди], — що ось така пишна, гарно вбрата [вбрана] пані та така приступна та приязна до селян (Дп. Чайка, Тв., 1960, 76);

На заводі Шафорост усім здавався сухуватим, скупим на ласку, навіть не завжди приступним і вже ніколи не припускав панібратства (Баш, Надія, 1960, 125).

Присту́пний на всі бо́ки — який до всього доступиться, всього доб’ється.

Жвавий, ..на всі боки приступний, він надумався поширити свої комерційні справи виданням.. книжок (Вас., І, 1959, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приступний — присту́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. приступний — Доступний; (стиль) дохідливий, зрозумілий; (хто) не зарозумілий не гордовитий, привітний. Словник синонімів Караванського
  3. приступний — -а, -е. 1》 Який підходить багатьом, усім; доступний. || Який відповідає чиїм-небудь силам, здібностям, можливостям. || До якого відкрито доступ комусь. 2》 Легкий для розуміння; дохідливий. 3》 До якого або яким можна пройти без перешкод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приступний — ПРИСТУ́ПНИЙ, а, е. 1. Який підходить багатьом, усім; доступний. Трохим Паливода, не поспішаючи, злазить з брички. На ньому піджак, куплений ще в Харкові .. за приступну ціну (А. Шиян); // Який відповідає чиїм-небудь силам, здібностям, можливостям. Словник української мови у 20 томах
  5. приступний — на всі боки́ присту́пний, жарт. Такий, що всього доб’ється; спритний меткий і т. ін. Жвавий, на всі боки приступний, він надумався поширити свої комерційні справи виданням… книжок (С. Васильченко). Фразеологічний словник української мови
  6. приступний — ДОСТУ́ПНИЙ (призначений для багатьох, усіх; до якого відкрито доступ багатьом, усім), ПРИСТУ́ПНИЙ, ЗАГАЛЬНОДОСТУ́ПНИЙ, МА́СОВИЙ (призначений для багатьох). Словник синонімів української мови
  7. приступний — Присту́пний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. приступний — Приступни́й, -а́, -е́ 1) Доступный. Приступна, добра, не спесива. Котл. Ен. Пішла про мене слава яко про приступну й балакучу панію. Г. Барв. 372. 2) Привѣтливый. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне́, дарма, що невелике. Волч. Словник української мови Грінченка