1. Словник української мови в 11 томах

присілий

ПРИСІ́ЛИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до присі́сти 4.

Он під брамою купка селян — ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих, присілих порохом (Фр., VII, 1951, 291).

2. у знач. прикм. Який осів, став низьким.

Пана Лободу зустрічала [вдова] перший раз у сінях, як біскупового друга і сановитого гостя. Пригнутись попрохала в присілих дверях (Ле, Наливайко, 1957, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присілий — присі́лий 1 дієприкметник від: присісти розм. присі́лий 2 прикметник який осів, став низьким рідко Орфографічний словник української мови
  2. присілий — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до присісти 4). 2》 у знач. прикм. Який осів, став низьким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присілий — ПРИСІ́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. акт. до присі́сти 4. Он під брамою купка селян – ще обпалених сонцем від літа, але вже скулених, обдертих, присілих порохом (І. Франко). 2. у знач. прикм. Який осів, став низьким. Словник української мови у 20 томах