притакування

ПРИТА́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прита́кувати.

Із куп неписьменних слухачів почулися притакування, а далі окрики (Фр., VII, 1951, 426);

Коли гість поглядав на нього, він вставляв своє байдуже так, так! Чуючи це одноманітне притакування, Лупан переходив на розмову про щось інше (Собко, Шлях.., 1948, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притакування — прита́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. притакування — -я, с. Дія за знач. притакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притакування — ПРИТА́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прита́кувати. Із куп неписьменних слухачів почулися притакування, а далі окрики (І. Франко); Коли гість поглядав на нього, він вставляв своє байдуже так, так! Чуючи це одноманітне притакування, Лупан переходив на розмову про щось інше (В. Собко). Словник української мови у 20 томах