притаєний
ПРИТА́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до притаї́ти.
Під впливом музики і цеї несподіванки щез мій меланхолійний настрій, розжеврілися іскри із вогнів, притаєних у моїй душі (У. Кравч., Вибр., 1958, 335);
Властиво, панотець не мав наміру сваритися.. Хотів лишень побалакати. Коли ж бо сварка, притаєна в серці, лиш чатувала на те, аби язик обізвався (Март., Тв., 1954, 352);
// У знач. прикм.
Притаєне легеньке зітхання та якийсь боязкий, соромливий погляд з блискучих очей [Христі] нагадували, що, може, Грицько й правду сказав… (Мирний, І, 1949, 277).
2. у знач. прикм. Який притаївся, причаївся.
Здається, увесь ліс захряс притаєною ворожою силою… (Вас., Незібр. тв., 1941, 224);
Фронт спереду і ззаду. Поперед панські війська, позаду притаєні куркульські банііч (Ірчан, І, 1958, 280);
— Насуваються грізні дні. Ми повинні бути пильними і рішучими. Хай не заховається від нашого ока ні явний, ні притаєний ворог (Тют., Вир, 1964, 270).
Значення в інших словниках
- притаєний — прита́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- притаєний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до притаїти. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який притаївся, причаївся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притаєний — ПРИТА́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до притаї́ти. Під впливом музики і цеї несподіванки щез мій меланхолійний настрій, розжеврілися іскри із вогнів, притаєних у моїй душі (Уляна Кравченко); Властиво, панотець не мав наміру сваритися .. Словник української мови у 20 томах
- притаєний — ПРИХО́ВАНИЙ (який не виявляється відкрито або повною мірою), ПРИКРИ́ТИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПОТАЄ́МНИЙ, ПРИТА́ЄНИЙ, ЗАТА́ЄНИЙ, СХО́ВАНИЙ, УКРИ́ТИЙ (ВКРИ́ТИЙ), ЗАКРИ́ТИЙ, ЗАМАСКО́ВАНИЙ, ЗАВУАЛЬО́ВАНИЙ, ГЛУХИ́Й, ТЕ́МНИЙ, ПІДФАРБОВАНИЙ розм. Словник синонімів української мови