1. Словник української мови в 11 томах

притемнілий

ПРИТЕМНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до притемні́ти.

— Ви он куди погляньте. — Мамайчук кивав їм у протилежний бік, на схід, уже притемнілий, де на степовому крайнебі, низом виринаючи з імли, де-не-де перламутрово біліють хмари-оболоки (Гончар, Тронка, 1963, 123).

2. у знач. прикм., перен. Який утратив своє колишнє значення.

Одного зимового вечора дуже шумно і весело було в одній світлиці.. того славного і ясного колись, а тепер геть-геть притемнілого міста (Фр., І, 1955, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притемнілий — притемні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. притемнілий — [приетеимн’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. притемнілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до притемніти. 2》 у знач. прикм., перен.Який утратив своє колишнє значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. притемнілий — ПРИТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до притемні́ти. – Ви он куди погляньте. – Мамайчук кивав їм у протилежний бік, на схід, уже притемнілий, де на степовому крайнебі, низом виринаючи з імли, де-не-де перламутрово біліють хмари-оболоки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах