притомлений
ПРИТО́МЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до притоми́ти.
І такий то був вечір.. рожевий, що аж усі козаки, молоді й старі, притомлені довгим походом, порожевіли, як зоряниця (Вовчок, І, 1955, 332);
Стільки радості, стільки щастя приносила Маруся зі собою з тих прогулок, що наповняла веселістю весь дім. Як листочок.. злітала, трошки голодна, трошки притомлена, і радувала всіх (Хотк., II, 1966, 47).
2. у знач. прикм. Який притомився, відчуває втому.
Притомлені косарі потяглися до густих кущів верболозу, звідки здіймався вгору синюватий дим (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 206);
Знають бублейниці, де буде фальцфейнівський прикажчик бажаним гостем, у чиї ворота заверне його притомлений кінь (Гончар, Таврія, 1952, 34);
// Який свідчить про втому.
Все в ній здавалось йому незвичайним: ..і чисте високе чоло, і світла притомлена блідість обличчя (Гончар, Дорога.., 1953, 34);
Якось мене познайомили з чоловіком, якому за сімдесят.. У нього притомлені очі, приглушений голос (Рад. Укр., 21.І 1969, 2)
Значення в інших словниках
- притомлений — прито́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- притомлений — [приетомлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- притомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до притомити. 2》 у знач. прикм.Який притомився, відчуває втому. || Який свідчить про втому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притомлений — ПРИТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до притоми́ти. І такий то був вечір .. рожевий, що аж усі козаки, молоді й старі, притомлені довгим походом, порожевіли, як зоряниця (Марко Вовчок); Стільки радості... Словник української мови у 20 томах
- притомлений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови