приторк

ПРИ́ТОРК, у, ч. Дія за знач. приторкну́тися, приторка́тися, прито́ркуватися 1

Від цього легкого приторку [дитини] з плечей чоловіка скочуються щоденні турботи, веселішають очі (Стельмах, II, 1962, 104);

Хто ввечері тобі розказує казки? Хто пестить приторком ласкавої руки? В твоїх веселощах з тобою веселиться? (Рильський, Зим. записи, 1964, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приторк — при́торк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. приторк — див. ДОТИК. Словник синонімів Караванського
  3. приторк — -у, ч. Дія за знач. приторкнутися, приторкатися, приторкуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приторк — ПРИ́ТОРК, у, ч. Дія за знач. приторкну́тися, приторка́тися, прито́ркуватися 1. Від цього легкого приторку [дитини] з плечей чоловіка скочуються щоденні турботи, веселішають очі (М. Стельмах); Хто ввечері тобі розказує казки?... Словник української мови у 20 томах