приточений
ПРИТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приточи́ти.
Вискакував [Ванько] на вулицю — погратися з дітворою чи перед людьми похвалитись чобітками, дарма що приточені халявки на них красувались латками усіх кольорів (Стельмах, І, 1962, 207);
Ваша історія з сойкою зовсім не до речі приточена (Фр., IV, 1950, 358).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приточений — прито́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- приточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приточити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приточений — ПРИТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приточи́ти. Вискакував [Ванько] на вулицю – погратися з дітворою чи перед людьми похвалитись чобітками, дарма що приточені халявки на них красувались латками усіх кольорів (М. Стельмах); Ваша історія з сойкою зовсім не до речі приточена (І. Франко). Словник української мови у 20 томах