приточування

ПРИТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прито́чувати.

Нещасні випадки, прирощування живої шкіри на мертві опечені місця та приточування кісток на місця переламів і розтрощень — це була його галузь (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приточування — прито́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приточування — -я, с. Дія за знач. приточувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приточування — ПРИТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прито́чувати. Нещасні випадки, прирощування живої шкіри на мертві опечені місця та приточування кісток на місця переламів і розтрощень – це була його галузь (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах