притримуватися
ПРИТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Злегка триматися за кого-, що-небудь.
Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Збан., Незабутнє, 1953, 22);
Він стояв, однією рукою притримуючись за край столу, спокійний, зосереджений і навіть, здавалось, люб’язний (Грим., Кавалер.., 1955, 61);
В однім місці я мало не вскочив у безодню трясовини, але притримався за дружину (Досв., Вибр., 1959, 64).
2. перев. недок., чого. Рухаючись, не віддалятися від чого-небудь, триматися ближче до чогось.
Розташування меблів у кабінеті Климові добре відоме. Він притримується правої стіни (Грим., Кавалер.., 1955, 322).
3. рідко. Залишатися, зупинятися де-небудь, у когось на деякий час.
Нарешті, притрималась [Катерина] у одних газдів (Кобр., Вибр., 1954, 110).
4. тільки недок. Пас. до притри́мувати 1-3.
Значення в інших словниках
- притримуватися — притри́муватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- притримуватися — Триматися, держатися; (думки) додержувати|ся|, дотримувати|ся|. Словник синонімів Караванського
- притримуватися — -уюся, -уєшся, недок., притриматися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Злегка триматися за кого-, що-небудь. 2》 перев. недок., чого. Рухаючись, не віддалятися від чого-небудь, триматися ближче до чогось. 3》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притримуватися — ПРИТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Злегка триматися за кого-, що-небудь. Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Ю. Словник української мови у 20 томах
- притримуватися — ЗУПИНЯ́ТИСЯ (переставати рухатися), СПИНЯ́ТИСЯ, СТАВА́ТИ, ПРИПИНЯ́ТИ із сл. хода, біг тощо, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ розм.; ЗАТРИ́МУВАТИСЯ, ПРИПИНЯ́ТИСЯ, ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (на деякий час); ЗАСТО́ПОРЮВАТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИСЯ, СТО́ПОРИТИСЯ (про машини, механізми)... Словник синонімів української мови
- притримуватися — Притримуватися, -муюся, -єшся сов. в. притриматися, -маюся, -єшся, гл. Придерживаться, придержаться. Гн. І. 171. Словник української мови Грінченка