1. Словник української мови в 11 томах

притрушений

ПРИТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притруси́ти.

Вагонів уже було не впізнати: сміття повимітано, підлоги вимиті, прошпарені окропом і, як у хаті хорошої господині, притрушені свіжою степовою травою (Гончар, II, 1959, 309);

Біля клубу Галина звернула праворуч і пішла садками, притрушеними снігом, як цвітом (Зар., Світло, 1961, 15);

// притру́шено, безос. присудк. сл.

Зверху помащено [коржика] та притрушено червоним маком… (Коцюб., І, 1955, 131);

Люди їздять по набережній на санках.. їздити, властиве, зовсім нема по чому, бо снігу того ледве притрушено (Л. Укр., V, 1956, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притрушений — притру́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. притрушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до притрусити. || притрушено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притрушений — ПРИТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до притруси́ти. Вагонів уже було не впізнати: сміття повимітано, підлоги вимиті, прошпарені окропом і, як у хаті хорошої господині, притрушені свіжою степовою травою (О. Словник української мови у 20 томах
  4. притрушений — Притру́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)