притулок

ПРИТУ́ЛОК, лку, ч.

1. для кого і без додатка. Місце, де можна перебути якийсь час, відпочити і т. ін.

[Єгиптянин:] Се хата Ра, оселя Озіріса, притулок для мандрівниці Ізіди (Л. Укр., II, 1951, 244);

— Може, Мар’яно, ви не маєте де переночувати? Тоді залишайтесь у мене, хоч на підлозі постелю. — Ні, ні, в мене є притулок, — перелякався навіть думки, що доведеться турбувати вчену людину (Стельмах, І, 1962, 182);

*Образно. Пісня сама вихоплюється з її серця і лине далеко-далеко, шукаючи притулок іще в чиємусь серці, такому дорогому і рідному (Стельмах, І, 1962, 526);

// для кого, рідко кому. Місце, де можна сховатися або сховати когось від кого-, чого-небудь; захисток, укриття.

Притулком йому був ліс та степи, і не вгнатись за ним ворогам (Ю. Янов., І, 1958, 57);

Не всі ж такі передбачливі були, що заздалегідь приготували вже будь-який притулок для худоби (Головко, А. Гармаш, 1971, 491);

З того часу тиха квартира завпеда на вулиці Кренкеля, 17, стала надійним притулком для підпільників, притулком, де можна висловити вголос свою зненависть до окупантів (Д. Бедзик. Плем’я.., 1958, 37);

// Місце, де хто-небудь може постійно жити, де йому забезпечено догляд і т. ін.; житло, оселя.

Треба заздалегідь десь захисту шукати [Явдосі], притулку для себе… (Мирний, І, 1949, 235);

Щоб мати хоч який-небудь притулок на старість, Олександр Щорс.. купив у Сновську дерев’яний будиночок (Скл., Легенд. начдив, 1957, 3);

Працьовитий хлопчик був обласканий і дістав притулок (Минуле укр. театру, 1953, 13);

// Місце розради, втіхи для кого-небудь.

Хата коваля Якова Вуромеля була Олексієві притулком. Знай він сидів тут, аби вийшов з дому, а з дому йшов, скоро було впорається (П. Куліш, Вибр., 1969, 288);

І тільки єдиний притулок має Люба — родину Морозенків. І не рідня вони їй, а живуть, мов рідні. Є з ким пожуритися над своєю долею, є з ким посміятись і пісню заспівати (Стельмах, І, 1962, 344).

Дава́ти (да́ти) приту́лок кому — надавати кому-небудь оселю, житло; поселяти.

— Тітка їй дала притулок у себе (Н.-Лев., II, 1956, 301);

— Коли б у тайзі водилися крокодили, я сказав би, що озерце дало притулок алігаторові (Донч., II, 1956, 33);

Знахо́дити (знайти́) [собі́] приту́лок див. знахо́дити.

2. Право на проживання, що надається якою-небудь державою іноземним громадянам, які зазнають переслідувань у себе на батьківщині.

СРСР надає право притулку іноземним громадянам, які переслідуються за оборону інтересів трудящих, або наукову діяльність, або національно-визвольну боротьбу (Конст. СРСР, 1963, 29);

В ньому [повідомленні] писалося, що відомий вчений Рудольф Румлер перейшов кордон Західної зони і попросив притулку в Східній Німеччині (Рибак, Час.., 1960, 810).

3. заст. Заклад для утримання і виховання сиріт та безпритульних дітей.

— Притулків на селі і в заводі не було. А деякі сусіди тільки хитали головами, говорили: — Що ж, дівчині дев’ятий іде — в няньки годиться (Крот., Сини.., 1948, 25);

Іван цілими днями був коли не в сількомі, то в маєтку, де мали намір заснувати притулок для сиріт війни (Юхвід, Оля, 1959, 297);

// Заклад для утримання немічних або старих людей, перев. одинаків.

Коли б не Мотря з Орисею, до яких він звик, як тільки може звикнути самотній, безпритульний бурлака, ..пішов би він до Терехтемирівського монастиря, притулку немічних козаків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 115);

Ще палали останні вогнища інквізиції, коли з’явилися перші притулки для душевнохворих. Але й це мало змінило їхнє становище (Знання.., 8, 1966, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притулок — приту́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. притулок — 1. Місце, де можна знайти порятунок або відпочити. 2. Соціальний заклад, у якому особи забезпечуються харчуванням і необхідною допомогою. Розрізняють притулки загального типу (індивід сам визначає час і терміни свого перебування... Словник із соціальної роботи
  3. притулок — Захисток, пристанок, ПРИСТАНОВИЩЕ; (звіра) тирло. Словник синонімів Караванського
  4. притулок — I захисток, захистя, криївка, крийка, кровець, кубло, пристанище, пристановисько, пристановище, пристанок, прихилище, прихилля, прихистище, прихисток, скриток, схованка, сховище, сховок, схрон, укритття, хованка II див. оселя Словник синонімів Вусика
  5. притулок — [приетулок] -лку, м. (ў) -лку, мн. -лкие, -лк'іў Орфоепічний словник української мови
  6. притулок — -лку, ч. 1》 для кого і без додатка.Місце, де можна перебути якийсь час, відпочити і т. ін. || для кого, рідко кому. Місце, де можна сховатися або сховати когось від кого-, чого-небудь; захисток, укриття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. притулок — ПРИТУ́ЛОК, лку, ч., для кого і без дод. 1. Місце, де можна перебути якийсь час, відпочити і т. ін. [Єгиптянин:] Се хата Ра, оселя Озіріса, притулок для мандрівниці Ізіди (Леся Українка); – Може, Мар'яне, ви не маєте де переночувати?... Словник української мови у 20 томах
  8. притулок — ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Словник синонімів української мови