1. Словник української мови в 11 томах

притьопати

ПРИТЬО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно, з труднощами прийти або приїхати кудись.

— Старий давно не бачив онучат, а завтра теж свято, то притьопа (Л. Янов., І, 1959, 387);

В числі останніх до Килигея з’явився… хто б міг подумати? Мефодій Кулик! Притьопав піхтурою із самої Чаплинки (Гончар, II, 1959, 54);

— А я, може, по своїй совісті тут. Добу відмотав на тракторі, а все-таки притьопав, бо тяму маю: не занапастити ж старого [напарника] (Логв., Давні рани, 1961, 139);

// зневажл. Те саме, що притьо́патися.

[Марина (до Валі):] Жінки твою тітку випроваджують з поля. Притьопала з відрами (Вол., Зол. артезіани, 1949, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притьопати — притьо́пати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. притьопати — -аю, -аєш, док., розм. Повільно, з труднощами прийти або приїхати кудись. || зневажл. Те саме, що притьопатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притьопати — ПРИТЬО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно, з труднощами прийти або приїхати кудись. – Старий давно не бачив онучат, а завтра теж свято, то притьопа (Л. Яновська); В числі останніх до Килигея з'явився... хто б міг подумати? Мефодій Кулик!... Словник української мови у 20 томах
  4. притьопати — Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди. О. 1861. XI. Кух. 30. Словник української мови Грінченка