1. Словник української мови в 11 томах

притюпати

ПРИТЮ́ПАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Прийти куди-небудь.

Радюк добре зробив, що похопився вернутись додому, В браму зараз-таки притюпали Масюкові коні (Н.-Лев., І, 1956, 589);

Притюпала до воріт кістлява постать Шимборської (Козл., Ю. Крук, 1957, 542);

— Що тут у тебе скоїлося? — ..запитав Ярошенко. Він, видно, притюпав сюди поспіхом: шкірянка метлялася на ньому не застебнута, безкозирка лежала на голові лопухом (Речм., Весн. грози, 1961, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притюпати — притю́пати дієслово доконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. притюпати — -аю, -аєш, док., зневажл. Прийти куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притюпати — ПРИТЮ́ПАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Прийти куди-небудь. Радюк добре зробив, що похопився вернутись додому. В браму зараз-таки притюпали Масюкові коні (І. Нечуй-Левицький); Притюпала до воріт кістлява постать Шимборської (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  4. притюпати — Притюпати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся гл. = притупати. Притюпали пішки. Морд. Пл. 173. Словник української мови Грінченка