1. Словник української мови в 11 томах

прихилище

ПРИХИ́ЛИЩЕ, а, с., розм. рідко. Те саме, що приту́лок 1.

[Циган:] Дядько Любчин, Панько Шереперя, взяв Любку до себе, бо нема їй прихилища (Укр. поети-романтики.., 1968, 454);

Цей світ — прихилище для звірів і людей, Світань і сутінків стобарвний мавзолей (Мисик, Біля криниці, 1967, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихилище — див. оселя; притулок Словник синонімів Вусика
  2. прихилище — -а, с., розм., рідко. Те саме, що притулок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихилище — ПРИХИ́ЛИЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що приту́лок 1. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза (Сл. Б. Грінченка); Цей світ – прихилище для звірів і людей, Світань і сутінків стобарвний мавзолей (В. Мисик). Словник української мови у 20 томах
  4. прихилище — Прихи́лище, -ща с. Убѣжище, пристанище. Чуб. V. 1059. КС. 1882. X. 188. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. Лебед. у. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза. О. 1862. VI. 57. Словник української мови Грінченка