приховуватися

ПРИХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИХОВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Знаходити собі таємний притулок на якийсь час, рятуючись від переслідування, якоїсь небезпеки; переховуватися.

— Може, приховатися маєш на якийсь час, Богданку? То онде в повітці на горищі горстки конопель… пересидиш (Ле, Хмельницький, І, 1957, 25);

[Солдат:] Я затримаю їх, а тоді до ріки. І на той бік. У гори. А там приховаюсь (Лев., Драми.., 1967, 69);

// Розташовуватися, розміщуватися так, щоб бути непомітним; ховатися.

Мелася маленька, як вузлик, і скрізь може приховатись (Вовчок, І, 1955, 339);

// Прикриватися від чогось, захищати себе від дії чого-небудь.

Під ними [тінями] можна постояти, приховатися на якусь часину (Стельмах, І, 1962, 576).

2. Зберігатися у таємниці від інших; таїтися.

Та не приховалося від нього синове затаєне бажання, яке той настирливо виношував і до якого рішуче готувався (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 186);

До Надійки вона довго, аж поки звикла, ставилася так гостро ревниво, що могло здатися навіть вороже. Хоч саме з любові до сина це якнайстаранніше, хай і не завжди вдало, приховувалося (Коз., Листи.., 1967, 107).

3. Залишатися непоміченим, уникати чийогось погляду і т. ін.

Його ставлення до цієї співробітниці не приховалося від дивовижної спостережливості інженера Мухтарова (Ле, Міжгір’я, 1953, 184);

Одинцов помітив зміну в обличчі Олега Івановича, від нього не приховалося й те, що схвилювала Харкевича саме радість, а не розчарування (Голов., Тополя.., 1965, 20);

Від погляду Лукії Назарівни не приховалось, що син її, притулившись під деревом, стоїть якось сиротливо, не танцює, і усмішечки його стають все кривіші (Гончар, Тронка, 1963, 157).

4. перен. Маскуватися, прикриваючись чим-небудь.

Люди без належного політичного гарту.. піддаються впливу буржуазної ідеології і, приховуючись пошуками нового, скочуються до формалізму і абстракціонізму (Рад. Укр., 29.III 1963, 3).

5. перев. за чим. Стримуватися, не виявляючись зовні (про почуття і т. ін.).

За удаваною байдужістю і навіть незгодою приховувалася радість від того, що гідротехнік виліз із своєї шкаралупи (Чаб., Тече вода.., 1961, 83);

З баняком до сажа пробігла Софія Кушнір, лукаво блиснувши очима на Дмитра, і зразу ж її обличчя набрало виразу перебільшеної скромності, за якою приховалась значуща усмішка (Стельмах, II, 1962, 368).

6. тільки недок. Пас. до прихо́вувати.

Ніхто з друзів — ні Гюго, ні Готьє, ні молодий його прихильник Шанфлері — не знали, що він [Бальзак] у Парижі; тим більше його поява приховувалась од видавців (Рибак, Помилка.., 1956, 195).