1. Словник української мови в 11 томах

прицвілий

ПРИЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прицвісти́.

Де-не-де поміж зеленими хащами виднілися оголені, подекуди прицвілі мохом кам’яні хрящі (Ле, Клен. лист, 1960, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прицвілий — прицві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прицвілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прицвісти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прицвілий — ПРИЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прицвісти́. Де-не-де поміж зеленими хащами виднілися оголені, подекуди прицвілі мохом кам'яні хрящі (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах