причимчикувати

ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Те саме, що прийти́.

— А ти відкіля се причимчикувала?.. Де взялася, питаю! — грізно гукнув Грицько (Мирний, III, 1954, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причимчикувати — причимчикува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. причимчикувати — -ую, -уєш, док., розм. Те саме, що прийти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причимчикувати — ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Те саме, що прийти́. – А ти відкіля се причимчикувала? .. Де взялася, питаю! – грізно гукнув Грицько (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. причимчикувати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови