1. Словник української мови в 11 томах

причіплювач

ПРИЧІ́ПЛЮВАЧ, а, ч., спец. Робітник, який обслуговує агрегати на тракторній тязі.

На другому відділку обранився біля трактора хлопець-причіплювач (Гончар, Тронка, 1963, 172);

Ланка складається з двох трактористів і двох причіплювачів (Хлібороб Укр., 1, 1968, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причіплювач — причі́плювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. причіплювач — -а, ч., спец. Робітник, який обслуговує агрегати на тракторній тязі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причіплювач — ПРИЧІ́ПЛЮВАЧ, а, ч., спец. Робітник, який обслуговує агрегати на тракторній тязі. На другому відділку обранився біля трактора хлопець-причіплювач (О. Гончар); Ланка складається з двох трактористів і двох причіплювачів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах