1. Словник української мови в 11 томах

пришкандибувати

ПРИШКАНДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Накульгувати, трохи шкандибати.

Ганна ще пришкандибувала, і, підіймаючись на вал, Яшко подав їй руку, поміг зійти (Гончар, Таврія, 1952, 344);

Петро біг важко, трохи пришкандибував (Загреб., Спека, 1961, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришкандибувати — пришканди́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришкандибувати — -ую, -уєш, недок., розм. Накульгувати, трохи шкандибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришкандибувати — ПРИШКАНДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Накульгувати, трохи шкандибати. Ганна ще пришкандибувала, і, підіймаючись на вал, Яшко подав їй руку, поміг зійти (О. Гончар); Петро біг важко, трохи пришкандибував (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах