1. Словник української мови в 11 томах

пришкутильгати

ПРИШКУТИЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прийти шкутильгаючи; прийти через силу.

Пришкутильгавши до воріт, заздріла [Параска] у вікні світло (Коб., І, 1956, 489);

Мусив Ілько присісти з болю на місці. Так потім і пришкутильгав до товариства без нічого… (Козл., Ю. Крук, 1950, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришкутильгати — пришкутильга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришкутильгати — -аю, -аєш, док., розм. Прийти шкутильгаючи; прийти через силу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришкутильгати — ПРИШКУТИЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прийти шкутильгаючи; прийти через силу. Пришкутильгавши до воріт, заздріла [Параска] у вікні світло (О. Кобилянська); Мусив Ілько присісти з болю на місці. Так потім і пришкутильгав до товариства без нічого... (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  4. пришкутильгати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови