1. Словник української мови в 11 томах

приштрикувати

ПРИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Проколюючи кого-небудь, знищувати, вбивати.

Приштрикнув до землі як жабу (Сл. Гр.);

— А що б було, коли б я… — тут Колісник таке сказав, що аж діди витріщили баньки, та він.. ще допитується: — Якої б заспівав тоді твій чоловік? Адже ж, мабуть, на місці приштрикнув мене вилами? (Мирний, III, 1954, 309).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приштрикувати — приштри́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. приштрикувати — -ую, -уєш, недок., приштрикнути, -ну, -неш, док., перех., розм. Проколюючи кого-небудь, знищувати, вбивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приштрикувати — ПРИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, розм. Проколюючи кого-небудь, знищувати, вбивати. Приштрикнув до землі як жабу (Сл. Б. Грінченка); – А що б було, коли б я... Словник української мови у 20 томах
  4. приштрикувати — Приштрикувати, -кую, -єш сов. в. приштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прикалывать, приколоть, пригвоздить. Приштрикнув до землі як жабу. Полт. Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Грин. II. 163. Словник української мови Грінченка