1. Словник української мови в 11 томах

прищик

ПРИ́ЩИК, а, ч. Зменш, до прищ.

Збоку на носі він вгледів прищик (Коцюб., II, 1955, 384);

Клим затримався на хвилинку коло дзеркала, розглядаючи прищик на губі (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прищик — при́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прищик — -а, ч. Зменш. до прищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прищик — ПРИ́ЩИК, а, ч. Зменш. до прищ. Збоку на носі він вгледів прищик (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. прищик — При́щик, -ка; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прищик — Прищик, -ка м. ум. отъ прищ. Словник української мови Грінченка