прищулений
ПРИЩУ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до прищу́лити.
2. у знач. прикм. Який прищулився.
Юля.. розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима (Тют., Вир, 1964, 212);
Зненацька, неподалік від себе, побачив [Марко] двох прищулених пташин, які лежали біля кущика (Стельмах, Правда.., 1961, 22);
*Образно. Луками пробіг [Андрій] до Березнякової хати, прищуленої коморою до Боярчиного густого вишневого саду (Ле, Ю. Кудря, 1956, 266).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прищулений — прищу́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прищулений — див. примружений Словник синонімів Вусика
- прищулений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прищулити. 2》 у знач. прикм. Який прищулився. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прищулений — ПРИЩУ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прищу́лити. 2. у знач. прикм. Який прищулився. Юля .. розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима (Григорій Тютюнник); Зненацька, неподалік від себе, побачив [Марко] двох прищулених пташин... Словник української мови у 20 томах