прищухати
ПРИЩУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЩУ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Переставати рухатися, говорити, шуміти; притихати.
Прищух Тимоха, почуваючи себе ні в сих ні в тих (Гончар, І, 1959, 34);
Прищухло, ніби вимерло, село (Гончар, II, 1959, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прищухати — прищуха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прищухати — -аю, -аєш, недок., прищухнути, -ну, -неш, док., розм. Переставати рухатися, говорити, шуміти; притихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прищухати — ПРИЩУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЩУ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Переставати рухатися, говорити, шуміти; притихати. Прищух Тимоха, почуваючи себе ні в сих ні в тих (О. Гончар); Прищухло, ніби вимерло, село (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах