1. Словник української мови в 11 томах

пробавлятися

ПРОБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОБА́ВИТИСЯ, влювя, вишся; мн. проба́вляться; док., чим, розм., рідко,

1. Марно витрачати час, розважаючись чим-небудь.

Та [на іменинах] ми.. пробавлялись пікантними анекдотами (Збірник про Кроп., 1955, 65).

2. Займатися чим-небудь незначним, дріб’язковим.

[Петро:] Я не той, батьку, щоб позвали пробавлятися, — господь з ними (Мирний, V, 1955, 177);

Про «склоку» у с.-д. люблять кричати буржуа, ліберали, есери, які до «болючих питань» ставляться несерйозно, плентаються за іншими, дипломатничають, пробавляються еклектизмом (Ленін, 48, 1974, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробавлятися — пробавля́тися дієслово недоконаного виду марно витрачати час; займатися чимось незначним розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. пробавлятися — -яюся, -яєшся, недок., пробавитися, -влюся, -вишся; мн. пробавляться; док., чим, розм., рідко. 1》 Марно витрачати час, розважаючись чим-небудь. 2》 Займатися чим-небудь незначним, дріб'язковим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробавлятися — ПРОБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОБА́ВИТИСЯ, влювя, вишся; мн. проба́вляться; док., чим, розм., рідко. 1. Марно витрачати час, розважаючись чим-небудь. Та [на іменинах] ми .. пробавлялись пікантними анекдотами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах