пробекати
ПРОБЕ́КАТИ, аю, аєш, док.
1. неперех. Бекати якийсь час.
2. перех. і без додатка, перен., розм. Сказати, промовити що-небудь голосом, який нагадує бекання.
Дух йому [Прудивусу] перехопило й мову заціпило,.. міг тільки пробекати: — Е-е-е-е… (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 469).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробекати — пробе́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пробекати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Бекати якийсь час. 2》 перех. і без додатка, перен., розм. Сказати, промовити що-небудь голосом, який нагадує бекання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробекати — ПРОБЕ́КАТИ, аю, аєш, док. 1. Бекати якийсь час. 2. що і без дод., перен., розм. Сказати, промовити що-небудь голосом, який нагадує бекання. Дух йому [Прудивусу] перехопило й мову заціпило, .. міг тільки пробекати: – Е-е-е-е... (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах