пробиваний
ПРОБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пробива́ти.
З височенного димаря, як бува в гамарнях, вивергався чорний дим, раз по раз пробиваний яскраво-жовтими пасмами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 405);
// проби́вано, безос. присудк. сл., рідко.
Зараз же біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Гр., І, 1963, 367).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробиваний — проби́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пробиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пробивати. || пробивано, безос. присудк. сл., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробиваний — ПРОБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пробива́ти. З височенного димаря, як бува в гамарнях, вивергався чорний дим, раз по раз пробиваний яскраво-жовтими пасмами (О. Ільченко); // проби́вано, безос. пред., рідко. Зараз же біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах