проборонувати
ПРОБОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розпушити землю бороною.
На суглинкових грунтах іноді утворюється така міцна і товста грунтова корка, що котками її зруйнувати неможливо. В таких випадках потрібно посіви льону проборонувати легкими зубовими боронами (Техн. культ., 1956, 62);
Зорану землю неодмінно треба було добре проборонувати, щоб дощова вода затрималась на рівно обробленій ділянці (Шол., Підн. цілина, перекл. за ред. Хуторяна, 1940, 292).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проборонувати — проборонува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проборонувати — -ую, -уєш, док., перех. Розпушити землю бороною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проборонувати — ПРОБОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Розпушити землю бороною. На суглинкових ґрунтах іноді утворюється така міцна і товста ґрунтова кірка, що котками її зруйнувати неможливо. В таких випадках потрібно посіви льону проборонувати легкими зубовими боронами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах