1. Словник української мови в 11 томах

пробоєць

ПРОБО́ЄЦЬ, о́йця, ч., діал. Пробій (у 3 знач.).

Замість хвіртки — товста дротина. З одного боку вона закріплена наглухо у пробойці, з другого, як крюк, защіпається у другий, вільний пробоєць (Сенч., Опов., 1959, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробоєць — пробо́єць іменник чоловічого роду пробій діал. Орфографічний словник української мови
  2. пробоєць — -ойця, ч., діал. Пробій (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробоєць — ПРОБО́ЄЦЬ, о́йця, ч., діал. Пробій (у 3 знач.). Замість хвіртки – товста дротина. З одного боку вона закріплена наглухо у пробойці, з другого, як крюк, защіпається у другий, вільний пробоєць (І. Сенченко). Словник української мови у 20 томах
  4. пробоєць — Пробоєць, -йця м. Пробойникъ. Херс. у. Словник української мови Грінченка