1. Словник української мови в 11 томах

пробуджати

ПРОБУДЖА́ТИ див. пробу́джувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробуджати — пробуджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробуджати — див. пробуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробуджати — ПРОБУДЖА́ТИ див. пробу́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. пробуджати — РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм. Словник синонімів української мови