провалений

ПРОВА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до провали́ти.

Дах з драниць, провалений на самій середині, лежить, наче запала і всіма забута могила (Томч., Готель.., 1960, 70);

// У знач. прикм.

Приволік увечері кінь до двору його [князя] з проваленою головою (Головко, II, 1957, 237);

— До нас скинуто зв’язкового Центрального партизанського штабу з шифром та дорученням. Прийде на старі, провалені явки (Ю. Янов., І, 1954, 154).

2. у знач. прикм. Який провалився, проломився.

Встає перед очима руїна — чорна, як головешка, ніби од печалі пригоріла. Посередині — провалений дах (Вас., II, 1959 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провалений — прова́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. провалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до провалити. 2》 у знач. прикм. Який провалився, проломився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провалений — ПРОВА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до провали́ти¹. Дах з драниць, провалений на самій середині, лежить, наче запала і всіма забута могила (М. Томчаній); // у знач. прикм. Приволік увечері кінь до двору його [князя] з проваленою головою (А. Словник української мови у 20 томах