1. Словник української мови в 11 томах

провесень

ПРО́ВЕСЕНЬ, сня, ч., рідко. Те саме, що про́весна.

Провесень. Все Задніпров’я в сонячній повені (Рад. Укр., 9.III 1964, 2);

*Образно. Зійде щастя провеснем надій, На світанку прошумить садами За твоїми юними літами, Друже мій і побратиме мій! (Шпорта, Вибр., 1958, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провесень — про́весень іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. провесень — -сня, ч., рідко. Те саме, що провесна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провесень — ПРО́ВЕСЕНЬ, сня, ч., рідко. Те саме, що про́весна. Провесень. Все Задніпров'я в сонячній повені (з газ.); * Образно. Зійде щастя провеснем надій, На світанку прошумить садами За твоїми юними літами, Друже мій і побратиме мій! (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
  4. провесень — Про́весень, -весні, -сні, -сню = про́весна. На про́весні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)