провесняний

ПРОВЕСНЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Прикм. до про́весна.

Був ясний день, веселий, провесняний (Л. Укр., І, 1951, 105);

На Дарку находить те розкішне безвілля, яке може дати тільки провесняний, по коліна в сонці, ранок (Вільде, Б’є восьма, 1945, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провесняний — провесня́ни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. провесняний — -яна, -яне. Прикм. до провесна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провесняний — ПРОВЕСНЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Прикм. до про́весна. Був ясний день, веселий, провесняний (Леся Українка); На Дарку находить те розкішне безвілля, яке може дати тільки провесняний, по коліна в сонці, ранок (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах