провисати
ПРОВИСА́ТИ, а́є, недок., ПРОВИ́СНУТИ, не; мин. ч. прови́с, ла, ло і рідко прови́снув, нула, ло; док.
1. Прогинатися під дією власної ваги.
Дроти лінії електропередачі провисли.
2. Будучи причепленим, прикріпленим до чого-небудь, висіти.
На середньому вагоні провисало червоне полотнище з білими літерами (Панч, В дорозі, 1959, 140);
*Образно. Над селом провисала тиха і тепла ніч (Ірчан, І, 1958, 327);
// Те саме, що зависа́ти 1.
То тут, то там, затримавшись на нижніх вітах, провисали майже до землі, мов бритвою зрізані, верхівки дерев (Перв., Дикий мед, 1963, 421).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провисати — провиса́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- провисати — -ає, недок., провиснути, -не; мин. ч. провис, -ла, -ло і рідко провиснув, -нула, -нуло; док. 1》 Прогинатися під дією власної ваги. 2》 Будучи причепленим, прикріпленим до чого-небудь, висіти. || Те саме, що зависати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- провисати — ПРОВИСА́ТИ, а́є, недок., ПРОВИ́СНУТИ, не; мин. ч. прови́с, ла, ло і рідко прови́снув, нула, ло; док. 1. Прогинатися під дією власної ваги. Дроти лінії електропередачі провисли. 2. Будучи причепленим, прикріпленим до чого-небудь, висіти. Словник української мови у 20 томах
- провисати — ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути. Словник синонімів української мови