1. Словник української мови в 11 томах

провокаторка

ПРОВОКА́ТОРКА, и, ж. Жін. до провока́тор.

Вже двічі до них підсилали німкень з Ельзасу, але обидва рази провокаторки.. не змогли гру довести до кінця, — їх розшифрували (Ю. Янов., Мир, 1956, 77);

Вона передала по камерах: Шутикова — провокаторка (Бурл., Напередодні, 1956, 317).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провокаторка — провока́торка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. провокаторка — -и. Жін. до провокатор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провокаторка — ПРОВОКА́ТОРКА, и, ж. Жін. до провока́тор. Вже двічі до них підсилали німкень з Ельзасу, але обидва рази провокаторки .. не змогли гру довести до кінця, – їх розшифрували (Ю. Яновський); Вона передала по камерах: Шутикова – провокаторка (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
  4. провокаторка — Провока́торка, -рки, -рці; -торки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)