1. Словник української мови в 11 томах

провіантмейстер

ПРОВІАНТМЕ́ЙСТЕР, а, ч. У царській армії — особа, яка відала продовольчим постачанням.

— Хто буде з вас провіантмейстер,.. Кому казну повірю я? Не дуже хочете ви битись. А тілько хочете нажитись. І буде все біда моя (Котл., І, 1952, 185);

— П’ятдесят верстов відмахав за день, а таки добув [картоплю]. — Молодець, молодець, Прошко… З тебе, либонь, провіантмейстер скоро вийде (Добр., Очак. розмир, 1965, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провіантмейстер — провіантме́йстер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. провіантмейстер — -а, ч. У царській армії – особа, яка відала продовольчим постачанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провіантмейстер — ПРОВІАНТМЕ́ЙСТЕР, а, ч. В Російській імперії – особа, яка відала продовольчим постачанням. – Хто буде з вас провіантмейстер, .. Кому казну повірю я? Не дуже хочете ви битись. А тілько хочете нажитись. І буде все біда моя (І. Словник української мови у 20 томах