пров’ялювати

ПРОВ’Я́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВ’ЯЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Злегка підсушувати на сонці або на свіжому повітрі що-небудь.

При використанні молодих посівів [сорго] на зелений корм зелену масу після скошування обов’язково треба перед згодовуванням пров’ялювати (Колг. Укр., 3, 1959, 29);

Замочене насіння не витримує дії сонячного проміння, його треба пров’ялити в тіні під навісом. Таке насіння не можна довго зберігати, його ми висіваємо неодмінно другого ж дня після пров’ялювання (Рад. Укр., 21.III 1964, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me