прогадувати
ПРОГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.
1. перех. і неперех. Помилятися в розрахунках, передбаченнях; прораховуватися;
// перев. док. Схибити, промахнутися.
Шуліка гепнувся об каміння поблизу качки. Хижак, певно, прогадав свій розліт —зопалу або з голоду не зауважив скелі (Досв., Гюлле, 1961, 61);
// Через нерішучість, недосвідченість, нерозторопність і т. ін. залишатися у програші, опинятися в невигідному становищі, багато втрачати і т. ін.
— Коротше кажучи, скільки візьмете за роботу? — Хто ж його зна… І матеріал у вас не такий… шалівка занозиста. Коли б бува не прогадати… (Збан., Малин. дзвін, 1958, 59);
— Купив оце підсвинка, та боюсь, чи не прогадав (Тют., Вир, 1964, 177);
— У своїх, значить, набридло, до чужих повієтесь? В татарщину за довгим карбованцем? Ой, глядіть, дівчата, щоб не прогадали! (Гончар, Таврія, 1952, 19).
2. тільки док., неперех. Гадати ( див. гада́ти¹) якийсь час.
— Як хоч, — відказала вона чоловікові й буцім заснула, тоді як цілу ніч продумала і прогадала (Мирний, І, 1954, 150).
Значення в інших словниках
- прогадувати — прога́дувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прогадувати — див. помилятися Словник синонімів Вусика
- прогадувати — -ую, -уєш, недок., прогадати, -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех. і неперех. Помилятися в розрахунках, передбаченнях; прораховуватися. || перев. док. Схибити, промахнутися. || Через нерішучість, недосвідченість, нерозторопність і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогадувати — ПРОГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. що і без прям. дод. Помилятися в розрахунках, передбаченнях; прораховуватися; // перев. док. Схибити, промахнутися. Шуліка гепнувся об каміння поблизу качки. Словник української мови у 20 томах