прогаляішна

ПРОГАЛЯІШНА, ті, жін., рідко. Те саме, що прогалина 1, 2.

Балкон зеленню повитий. В прогалявину видно: пани сидять на балконі, саме чаюють, блищить самовар (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 128);

Червоно армійці вовтузилися коло них [сосен], заповнюючи отакими ялинами лісову прогалявину (Юрій Яновський, IV, 1959, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me