прогаяний
ПРОГА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прога́яти.
Вона поспішала надолужити раніше в безділлі прогаяні дні (Ряб., Золототисячник, 1948, 193);
Якщо прогаяний на все це час не надолужити, то депо дуже легко може опинитися в прориві (Сенч., Опов., 1959, 153);
//
у знач. прикм. Розуміли [комсомольці] — кожна прогаяна хвилина може коштувати життя тій, що залишилася одна в обіймах трясовини на дикій лісовій галявині (Донч., II, 1956, 55);
Все б наче й нічого, якби не дощ. Карою він став Кіндрату Дорофійовичу за не один прогаяний день ранньою осінню (Логв., Літа.., 1960, 48);
// у знач. ім. прога́яне, ного, с. Те, що марно втрачене або пропущене через забарливість.
Захар Билина, не вимірявши юнацьких сил, мчить уперед, доганяючи роки, надолужуючи прогаяне (Ле, Право.., 1957, 34);
Найнебезпечніше в землеробстві з чимось забаритися. Прогаяне вважай втраченим (Рад. Укр., 3.VII 1961, 3).
Значення в інших словниках
- прогаяний — прога́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прогаяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогаяти. || у знач. прикм. || у знач. ім. прогаяне, -ного, с. Те, що марно втрачене або пропущене через забарливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогаяний — ПРОГА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прога́яти. Вона поспішала надолужити раніше в безділлі прогаяні дні (І. Рябокляч); Якщо прогаяний на все це час не надолужити, то депо дуже легко може опинитися в прориві (І. Сенченко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах