прогвинчувати
ПРОГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Обертальним рухом пропускати крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент.
Прогвинчувати дошку;
// Обертальним рухом пропускаючи крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент, робити отвір.
Прогвинчувати дірку в дошці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогвинчувати — прогви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прогвинчувати — -ую, -уєш, недок., прогвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. Обертальним рухом пропускати крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент. Прогвинчувати дошку. || Обертальним рухом пропускаючи крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент, робити отвір. Прогвинчувати дірку в дошці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогвинчувати — ПРОГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., що. Обертальним рухом пропускати крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент. Прогвинчувати дошку; // Обертальним рухом пропускаючи крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент, робити отвір. Прогвинчувати дірку в дошці. Словник української мови у 20 томах